Перейти до контенту

18-19 жовтня команди із Чигирина, Сміли та Корсунь-Шевченківського взяли участь черговому навчальному практикумі у межах проєкту «Об'єднана мережа міст у восьми регіонах України задля підтримки місцевих реформ». Темою тренінгу організатори визначили адвокацію (представництво громадських інтересів).

«Команди малих міст, які беруть участь у проєкті, прийшли з конкретними ідеями розвитку свого міста. Наразі їх діяльність є важливою та актуальною, але при цьому дуже важливо в певний момент зупинитись і зрозуміти, як і для кого вони це роблять. Тому що дуже часто проблема може бути не на часі, або й не бути проблемою для громади взагалі. Адвокація – це доволі технологічний процес, коли люди, які хочуть змінити свої громади, досліджують чи справді їхня проблема є такою. Вони визначають, яких люди залучені до проблемного кола, які люди від неї страждають, а потім планують свої дії так, щоб враховувати інтереси усієї громади», - зазначає Тетяна Кавальчук, регіональна координаторка проекту Київський Діалог у Черкасах.

У результаті двох днів практикуму учасники не лише ознайомились із теорією, але й отримали працюючу схему розробки адвокаційної кампанії. Додатково до цього на кожному етапі практично удосконалили свої ініціативи, навчилися чітко формулювати проблему, шукати «мішені» своєї кампанії, сформулювали ключові повідомлення і розробили плани адвокації.

«Володіння інструментами адвокації для громадян важливе тому, що завдяки ній кожен громадянин може брати участь у вирішенні проблем міста, громади, держави. Це не протистояння владі чи намагання їй нашкодити, це інструмент громадської участі, який реально допомагає вирішити проблему», - Микола Макуха, тренер з партисипативних практик і адвокації громадських інтересів, м. Черкаси.

Упродовж двох днів повноцінно опанувати адвокацію складно, але цілком можливо зрозуміти основні процеси та алгоритми, яких вимагає цей процес. Зі свіжими враженнями ділимось з вами практичними порадами та інструментами.

Отже якщо ви вирішили розробити адвокаційну кампанію для своєї ініціативи, маємо кілька порад:

Перше - пам'ятайте про людей. У проблемі завжди головні – люди. Наприклад, відсутність умов для сортування сміття – некоректно сформована проблема, адже не зрозуміло кому це справді болить. А якщо ми подумаємо, що люди, які хочуть сортувати побутові відходи, не мають можливості здати їх на переробку  - це вже буде точніше.

Друге – збирайте і перевіряйте дані. Без ретельного аналізу не можна робити просування своїх ідей. Важливо, щоб проблема, над розв'язанням якої ви працюєте, яка вам самим болить, існувала реально, а не тільки у вашій голові. Збирайте дані з відкритих джерел, пишіть запити на доступ до публічної інформації, виходьте за межі свого спілкування, спілкуйтеся з іншими людьми, читайте інші групи у фейсбуці, зрештою, просто вийдіть на вулицю і попитайте перехожих.

Третє - дивіться в корінь. Причини проблеми можуть бути глибшими, ніж ви думаєте. Може, вони в неякісному нормативному акті, або в поганій практиці його застосування, або в культурі людей. Часто закони і практика хороші, але люди не дотримуються їх, тому що мають іншу культуру, традиції і проблема не вирішується. У всіх ситуаціях, залежно від причини, будуть різні дії.

Четверте - правильно формулюйте. Проблема має бути очевидною не тільки для вас, але й для інших. Тому сформулюйте її так, щоб вона була максимально зрозумілою і конкретною, і обов'язково ще раз згадайте, хто саме від цієї проблеми страждає.

П'яте – підготуйте аргументацію. Важливо мати вагомі аргументи для презентації людям, відповідальним за ухвалення рішення. Поміркуйте, як коротко переконати і довести, що ця проблема важлива і її необхідно розв’язувати зараз. Не бійтеся звертатись до досвіду інших громад, аргументувати фактами та вигодами для сторін. Водночас, важливо усвідомлювати, чи насправді ці вигоди відповідають дійсності. Наприклад, теза «Ви будете першим мером, який вирішив цю проблему», – потужний аргумент, а «Громадські організації вашого міста будуть вдячні» – слабкий, особливо, якщо у вашому місті одна ГО.

В останні дні вересня представники Канівської, Руськополянської та Чигиринської громад відвідали Новоукраїнську ОТГ, відому своїми успіхами у питаннях налагодження конструктивного діалогу між владою та молоддю залучення молоді  до прийняття рішень в громаді.

Навчальний візит відбувся в рамках проекту «Молодь громади – каталізатор змін» за підтримки Програми «U-LEAD з Європою». Тож не дивно, що учасники з Черкащини знайомилися саме з партисипативними практиками, що стосуються молоді.

У Новоукраїнській ОТГ реалізація молодіжної політики відбувається з дотримання принципу «Нічого для молоді без молоді». І з цим учасники стаді туру могли ознайомитися не просто на словах, а на ділі: у перший же день візиту змогли взяти участь у кінопоказі, який використовується як інструмент залучення молоді до ухвалення рішень в ОТГ. Щонеділі в міському будинку культури молодь організовує перегляд фільму, який обирають шляхом голосування. На перегляд приходять десятки молодих людей, які мають можливість не лише з користю провести час, але й взяти участь в консультаціях, які відбуваються безпосередньо перед кінопоказом. Цього разу вони могли висловитися щодо планів відзначення 5-ї річниці утворення Новоукраїнської громади: не лише про свої бажання, але й про те, чим вони готові допомогти, щоб ці побажання здійснилися.

Завдяки екскурсії Новоукраїнкою, учасники навчального візиту могли побачити, як громада може виграти від того, що влада активно цікавиться думкою її мешканців. Збудовані останнім часом спортивні майданчики біля шкіл, скейт парк, баскетбольний майданчик, меморіальний комплекс, запровадження роздільного сортування сміття, та багато інших об’єктів пройшли в свій час стадію громадського обговорення. Цей механізм активно використовується міською владою Новоукраїнської ОТГ для того, щоб якомога більше людей в громаді відчували себе причетними до прийняття рішень, і, як наслідок, брали на себе відповідальність за все, що відбувається в ОТГ та ще більше проявляли активність.

Після такого безпосереднього занурення в спілкування з молоддю наступного дня відбулася зустріч з міським головою Олександром Корінним, який розповів, яким чином владі вдається залучати громаду до прийняття рішень, молодь зокрема. Чому міська влада в Новоукраїнці вважає, що такі партисипативні практики потрібно впроваджувати в управління, які переваги від цих процесів отримує і громада, і влада.

Учасники навчального візиту змогли познайомитися з практиками залучення молоді в ОТГ, як зі сторони громадських організацій, так і зі сторони органів місцевого самоврядування. На зустрічі з представницями Новоукраїнського МАМ_Центру вони дізналися, як завдяки активності молодих мам на кошти громади було створено центр, де молоді батьки не лише можуть спілкуватися, але й розвиватися відвідуючи різноманітні навчальні тренінги. Під час візиту в Мар’янівський старостат ОТГ учасники подивилися на інший бік залучення мешканців до прийняття рішення – як місцева влада співпрацює з місцевими жителями спонукаючи їх до активності та підтримуючи їх ініціативу брати участь в конкурсі міні-проектів розвитку громади.

Канівська, Руськополянська та Чигиринська громади -  молоді, порівняно з Новоукраїнською. Завдяки навчальному візиту ми сподіваємося, вони зможуть перейняти досвід громади, яка досягла значних успіхів в залученні мешканців до прийняття рішень, та знайти свій унікальний шлях активізації молоді, яка має величезний потенціал та готова робити свій внесок в розвиток ОТГ.

12 вересня у Руськополянській ОТГ за чашкою кави зібралися сільський голова із заступницями та молодь села, щоб неформально обговорити дії, які зроблять молодіжне життя цікавішим, а також зрозуміти, який внесок у зміни можуть зробити самі старшокласники.

«Громадська кав’ярня» - це формат діалогу між представниками влади села та його активними молодими жителями. Завдяки таким зустрічам ініціативна молодь має змогу познайомитись із керівництвом громади та донести свої ідеї і проблеми.

Руськополянські старшокласники запропонували сільському голові Олегу Гриценку декілька цікавих ідей, вартих втілення: кінотеатр під зорями, де можна було б дивитися не лише цікаві, але й корисні фільми; молодіжний ХАБ, де молодь могла б проводити час за спілкуванням, спортивні змагання між школами ОТГ.

Варто зазначити, що ці ініціативи не були однозначним схвалені чи заперечені - відбувся саме діалог молоді та влади. Олег Гриценко не лише занотовував пропозиції, а відразу пояснював, що саме потрібно для втілення таких ідей і питав, що готові зробити учасники “громадської кав’ярні”? Виявилося, що молодь готова брати відповідальність за поліпшення життя в громаді - створити та підтримувати інформаційний Інстаграм профіль ОТГ, полагодити сітку та покриття на футбольному полі.

Не лише розваги, як виявилося, турбують молодь в Руській Поляні. Було піднято важливу тему спалювання побутового сміття та городини - від задимлення щовечора потерпають всі мешканці. Як саме молодь може змінити ситуацію? Старшокласники готові долучитися до роз’яснювальної роботи в селі, організувати проведення екологічних уроків в школі, поширення інформації через соціальні мережі і навіть створення театральної постановки на цю тему. Головне, що і активна молодь, і представники сільської влади зрозуміли: їх турбують схожі проблеми, і кожен готовий долучитися до їх спільного вирішення.

Натхнені діалогом, старшокласники залишилися після заходу, щоб обмінятися телефонами з сільським головою та висловили сподівання, що віднині такі зустрічі будуть обов`язковими.

«Громадська кав’ярня» відбулася в рамках проекту «Молодь громади – каталізатор змін», що втілюється в життя ГО «Молода Черкащина» за фінансової підтримки Програми U-LEAD з Європою.

У жовтні молодь Руської Поляни та Геронимівки отримає можливість долучитися до більш масштабного заходу – «світового кафе» - під час якого кожен зможе зробити свій внесок в розвиток молодіжної політики міста, зробити життя в громаді більш цікавим та насиченим.